-
1 sibilant
1. n фон.шиплячий (свистячий) звук, сибілянт2. adj фон.шиплячий, свистячий* * *I [`sibilant] nфон. свистячий або шиплячий звук, сибілянтII [`sibilant] aфон. свистячий або шиплячий -
2 hissing
1. nсичання, шипіння; свист2. adjшиплячий; свистячий* * *I [`hisiç] nшипіння, свистII [`hisiç] aшиплячий, свистячий -
3 hiss
1. n1) сичання, шипіння; свист2) фон. шиплячий звук2. v1) сичати, шипіти; свистіти2) освистувати3) висловлювати несхвалення (осудження), осуджувати4) пропускати пару (газ)□ hiss away, hiss down, hiss off, hiss out — прогнати свистом
* * *I [his] n1) шипіння; свист2) шикання; свист ( як знак несхвалення)3) гpaм. шиплячий звукII [his] v1) сичати; свистіти2) освистувати; шикати; заглушити, змусити замовчати; прогнати (шиканням, свистом; hiss away, hiss down, hiss off, hiss out)3) пропускати пару або газ ( про арматуру) -
4 sibilant
-
5 siss
-
6 hiss
I [his] n1) шипіння; свист2) шикання; свист ( як знак несхвалення)3) гpaм. шиплячий звукII [his] v1) сичати; свистіти2) освистувати; шикати; заглушити, змусити замовчати; прогнати (шиканням, свистом; hiss away, hiss down, hiss off, hiss out)3) пропускати пару або газ ( про арматуру) -
7 hush
1. nтиша; мовчання2. v1) утихомирювати, заспокоювати; примушувати замовкнути2) заспокоюватися, затихати; угамовуватися3) заколисувати4) замовчувати, приховувати (тж hush up)3. int hush! — тихіше!, тихо!, замовкни!; перестань!, годі!* * *I n1) тиша, мовчання2) гpaм. шиплячий приголосний звукII von the hush — нишком, потай
1) встановлювати тишу; змушувати замовчати ( hush up)2) заколисувати; заспокоюватися, затихати3) зам'яти; замовчувати, приховуватиIIIint тихіше!, замовкніть!, припиніть!IV n; діал.2) ( морський) вал, каскад, водоспадV v; діал. -
8 hush
I n1) тиша, мовчання2) гpaм. шиплячий приголосний звукII von the hush — нишком, потай
1) встановлювати тишу; змушувати замовчати ( hush up)2) заколисувати; заспокоюватися, затихати3) зам'яти; замовчувати, приховуватиIIIint тихіше!, замовкніть!, припиніть!IV n; діал.2) ( морський) вал, каскад, водоспадV v; діал.
См. также в других словарях:
шиплячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до шипіти. 2) у знач. прикм. Який шипить. || у знач. ім. шипля/чі, чих, мн., лінгв. Те саме, що Шипля/чі зву/ки (при/голосні). •• Шипля/чі зву/ки (при/голосні) лінгв. назва деяких передньоязикових звуків, п … Український тлумачний словник
прошипіти — плю/, пи/ш; мн. прошипля/ть; док. 1) неперех. Видати шиплячий звук, шипіння 2) перех. Промовити шиплячим голосом, виражаючи роздратування, гнів і т. ін. 3) неперех. Пролетіти, проїхати і т. ін. з шипінням. 4) неперех. Шипіти якийсь час … Український тлумачний словник